ПЕДАГОГАМ

Рекомендації  щодо зменшення впливу стресу в педагогічній діяльності

• Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.

• Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров'ї,  професійній діяльності, сім'ї. 

• Навчіться розслаблятися: тілом, думками тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.

• При виникненні почуття тривоги або напруги, зануртеся в„тут і зараз” сконцентруйтеся на своєму диханні.

• Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, оволодійте теорією та практикою позитивного мислення. Позитивне мислення – це головний людський інстремент забезпечення здоров'я і благополуччя.

Рекомендації щодо успішної адаптації 

учнів 5 класу

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня навчальної мотивації дитини, створюючи ситуації успіху на уроці, під час перерви, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласниками.

Шкільне життя п’ятикласників ускладнюється часто високими вимогами до них з боку дорослих. Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

– уповільнюється темп діяльності учнів, тоді як виконання певних видів робіт потребує більше часу;

– зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п’ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами;

– високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності. Але у п’ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору. За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності.

Поради для вчителів основної школи

1. Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

2. До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

3. Забезпечити єдність вимог до учнів.

4. Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

5. Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

6. Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

7. Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. 

8. Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.

9. Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів.

10. Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини.

11. Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

Пам'ятка класному керівнику 5 класу

– Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

– Спрямовуйте свої зусилля на формування позитивного ставлення кожного учня до себе, своїх можливостей засвоєння норм взаємин із однокласниками і педагогами.

– Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

– Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).– Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

– Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

– Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

–  Застосовуйте різні види, форми та стратегії для залучення до співпраці батьків: анкетування, індивідуальні консультації, відкриті уроки, тематичні лекторії, родинний клуб та інше. Обговорюйте взаємні очікування для вироблення однакових поглядів на процес розвитку, виховання та навчання учнів.

– Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.